Українська Танцювальна Група ГОВЕРЛА- Турне по Україні Серпень 2001.
Четвер 16 Серпня
Відправка автобусом з м. Дарбі в 4 год. ранку до Доверу. 8.25 ранку – посадка на пароплав 12.00 по годиннику у Франції прибуття до Calais. 2.30 по обіді перетнули Французсько – Бельгійську границю. 6.00 у вечері прибули до Німеччини. Наша подоріж продовжилась через Франкфурт – Wurzburg,під проливним дощем що освітлював нам дорогу блискавками.
Пятниця 17 Серпня.
Наша подоріж продовжилась через Австрію де ми прибули до Відну о 8.30 ранку. Ми провели день у Відні – оглядаючи чудову архітектуру столиці. 5.30 ми залишили Відну і прибули до Венгерської границі у 6.30 вечора. Дорогами Будапешту ми наближались до границь України.
Субота 18 Серпня.
Ми приїхали до м.Загони о 4.15 ранку. 5.40 за українським часом прибули на границю в Чоп, опісля врегульованого контролю о 7.37 ранку ми залишили границю.
Перше місто через яке ми продовжували подорож по Україні було Мукачево.Чудові Українські пейзажі пролягали перед нашими очима. Переважно чорно-білі корови і великі коні випасались на полях . Традиційно запряжені у вози коні ще й досі служать тут як засоби пересування. Почуваючи себе великими патріотами під звуки національної музики населення починало свій день зі шклянкою кньяку перед сніданком.
Ми зупинились поснідати в Закарпатті і опісля продовжували нашу поїздку аж до обіду. Обідали ми в одному з кафе що примостилось на вершині однієї з карпатських гір. Тут ми випили перше горнятко кави на Україні та купили українського хліба у місцевого пекаря. Наша подоріж пролягла через Стрий, Бережани, Пуків.
До Тернополя ми прибули о 4.00, де нас зустріли учасники ансамблю Веселі Галичани і розмістили нас у готелі Рута – де ми перебували протягом 10 днів.
Неділя 19 Серпня.
Опісля сніданку ми були вільні до обіду. Ми відвідали місцеву церкву де в цей день відбувалося посвячення фруктів – яблука тут найшанованіший фрукт.
Після обіду ми були готові до нашого першого концерту в селі Золотники. У супроводі Веселих Галичан ми прибули на площу перед будинком культури, де місцеве населення вітало нас хлібом і сіллю. Для мене і для мого брата це було надзвичайно приємно бо наш батько був вихідцем з цього села. Отже виступ перед цим населенням був для мене великим днем у моєму житті.
Ми відкрили концерт танцем Ласкаво просимо. Далі ми виконали танці Полька, Запорожець, Музичну вязинку маршу УПА, Танець Квітів - Васильки. Танцюристи з Києва приєднались до нас у Мішаному гопаку, що був заключним танцем цього виступу. Море квітів, гучні оплески усміхненні і радісні обличчя – це були наші перші подарунки що ми отримали на нашій батьківській землі. Зі слів присутніх, цей концерт назавжди залишиться у їхній памяті. Опісля концерту на нас чекали освіжаючі напої та нескінченні розмови з місцевим населенням що було чуйно вражене бачити виступ третьої генерації Українців з Великобританії. Під нескінченні вигуки Браво та оплески наш автобус відправився до Зарваниці. Тут нас зустрів місцевий монах, що опісля короткої інтродукції показав нам церкви і святі місця Зарваниці. Набравши Святої води зі собою ми повернулись до Тернополя о 9.00 вечора.
Понеділок 20 Серпня.
Опісля сніданку наш автобус відправився до Львова. Це був день відпочинку, зустріч з родиною і оглядини чудової Львівської архітектури. Львів вітав нас Театром Опери і Балету, памятником Шевченка, Високим Замком і звичайно своїм неповторним гомінким ярмарком. О 10.00 вечора ми повернулись до готелю де на нас чекав Львівський Музика Іван Мазус, що цьго року гостював з колективом Львівські Музики у Великобританії.
Вівторок 21 серпня.
Вранці ми зустріли Івана Мазуса, він організував для нас сніданок у місцевому кафе. По дорозі назад до Тернополя ми зупинились в Плугові, де вірячи легенді Пречиста Діва Марія з’явилась в минулому. Знову ми відвідали цілющої джерельної води, і продовжили нашу подоріж.
Повернувши назад до Тернополя ми дізналися що наш виступ на сьогодні відмінено по причині Смутного Вівторка що був оголошений як день скорботи в память тих шахтарів що загинули під час аварії в Донецько- Вугільному басейні. Ми продовжували зустрічі з родинами що приїхали щоб нас відвідати.Особливо втішно було для наших наймолодших учасників зустріти родичів яких вони навіть ніколи не бачили, побачити ту місцевість звідки їхнє коріння походить.
Середа 22 Серпня.
Це був день подорожі у Тернопольському місцевому автобусі. Спочатку ми відвідали Коломию, побували у музеї Писанка, у Гуцульському Музеї. Звідти ми поїхали до Івана Франківська. Тут Опісля обіду у супроводі члена міської ради ми оглянули м. Франківськ.
О 6.00 ми були запрошені на 15 хвилинний виступ в місцевому Театрі Драми ім. Ів. Франка. Ми виступали з двома танцями перед місцевими депутатами по закінченню 3 успішних виборів до місцевої ради протягом останніх 10 років.
Знову нестихаючі оплески подяки, багато квітів і обмін памятними подаруками. Йосип Купранець подякував за щирий прийом. На дворі на нас чекали теле і радіо репортери що взяли інтервю в Лариси і Тараса Постолан.Радісні і збуджені теплим прийомом ми повертали до Тернополя. По дорозі, на одній з зупинок ми провели збірку – подяки для місцевого водія автобуса Богдана.
Четвер 23 Серпня.
Опісля сніданку в 11 годині в супроводі наших екскурсоводів і в компанії з Австрійською групою ми вирушили до Рівного щоб прийняти участь в церемоніальному відкритті Інтернаціонального Молодіжного Фестивалю Деревяне Джерело . Ми прибули до Рівного десь біля другої години по обіді де нас зустріли наші екскурсоводи біля Інтуристу. В їхньому супроводі ми приїхали до готелю Україна.
Наш ансамбль приготовився до виступу в Міському Палаці Дітей і Молоді. Тут концерт розпочався церемоніальним парадом всіх присутніх національностей з виставленням їхніх національних прапорів. В цілому було присутньо понад 30 груп різних національностей- Росії, України, Польщі, Франції, Сіцілії, Чехії, Молдови, Туреччини і Канади.
Кожна група виставляла лише один номер, ми виконали Гопак, де участь прийняли наші найменьші танцюристи. Опісля відкриття ми були запрошенні з виступом у центрі міста. Тут виступали наші старші учаснили з Козацьким танцем а старші дівчата виконали танець Квітів. Ми закінчили наш концерт Гопаком. Протягом цього концерту Іван Шумський (голова СУБу м. Дарбі) вручив керівництву м. Рівного привітальний лист і сувенір від мера міста Дарбі. Опісля концерту ми насолоджувались теплим літнім повітрям, прогулюючись вулицями Рівного.
Пятниця 24 Серпня – ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ.
Поснідавши раненько ми були готові виступати на Майдані Незалежності перед памятником Т. Шевченка.
Святкування Незалежності розпочалось військовим парадом. Концертну частину відкрив хор Кубанські Козаки піснями Думи мої Думи та Розпрягайте Хлопці Коні. Ми виступали опісля Чеської танцювальної групи. Цього разу в нашому репертуарі було чотири танці – Коломийка, Козацький танець, Дует та Запорожець. Опісля нашого виступу концерт продовжила група з Сіцілії. А ми в той час давали інтерв’ю до місцевого радіо і телебачення. Зокрема я, Йосип Купранець розповів їм про нашу групу та про історію утворення колективу. Обмінявшись памятними сувенірами ми попрощались з Рівним і в 11.15 зранку повернулись до Тернополя.
Тут ми виступили знову у Палаці Культури. Разом з нами виступали інші танцювальні та вокальні колективи. Концерт розпочався о 5.30 вечора, в програмі концерту було 50 номерів. Наш виступ був під номером 37. Нехай ми чекали довго, зате танцювали добре.
Говерла був єдиним колективом представляючим українців з Великобританії. Звичайно що всі старались показати себе якнайкраще у цей величний для всіх Українців день. Навіть наші молодші учасники, що переважно імпровізують в різні боки, викликаючи ласкавий сміх у глядачів, виконували свої кроки вірно і з великим завзяттям.
Присутні плескали і плескали заглушуючи музику своїми подяками. Цей виступ був одним з найпамятніших і найдостойніших виступів в історії нашого колективу. Концерт ішов прямою трансляцією по Українському телебаченню.
Субота 25 Серпня.
Сьогодні ранок був вільний для придбання сувенірів, зустрічей з родиною. О 2.00 ми виїхали до Бережан. О 3.30 ми були в Бережанах і готувались до виступу перед місцевим населенням. В переважній більшості глядачами були близькі і далекі родичі учасників нашого колективу. Отже ми знову мали показати себе якнайкраще. Ми відтанцювали танці – Ласкаво Просимо, Коломийку, Аркан, Гонивітер, Верховину та Чумак.
Друга половина нашого концерту складалася з танців – Запорожець, Полька, Дует, музична імпровізація Марш УПА та Гопак.Глядачі виступали з подяками і знову вручали нам квіти і сувеніри. Опісля концерту ми всі разом співали многая літа робили памятні фотографії, бо багато з нас мали родичів у Бережанах, що були присутніми на концерті. Ми залишили Бережани у 7.00 вечора, і в 8.00 ми вже були назад у Тернополі у своєму готелі.
Неділя 26 Серпня.
Ситно поснідавши ми відвідали місцеву церкву і зробили деякі закупки у місті.
В другій половині дня ми готувались до нашого фінального виступу в концерті під назвою Червона Калина що проходив у Співочому Полі Тернополя і був присвячений до Дня міста Тернополя. В загальному концерті прийняли участь 11 колективів з різних держав. Від кожної групи виступав представник з привітальним словом. Так скоро як всі дізналися що ми з Великобританії нам перепала честь виступати першими.
Співочий Парк був переповнений Тернопільчанами (понад 5000 чоловік) що дарували нам свої оплески і усміх. Знову ми виступали зі своєю програмою – танець Ласкаво просимо, Полька, Чумак, Березнянка, Васильки, Дует та Козацький танець. Я був дуже гордий з того що всі учасники виступали з ентузіазмом і завзятістю. Моє серце було переповнене подяки до всіх учасників нашого колективу.
Ми закінчили виступ танцем Запорожець, Хлопці з Києва і Гопак. Цей концерт був нашим кульмінаційним виступом протягом нашого 10 денного перебування на Україні. По закінченню нашого виступу ми як і кожен інший колектив були запрошені на сцену для останнього поклону, отримання памятної тарілки і книжки, та диплому про виступ. Зі свого боку Йосип Купранець подякував за такий щирий прийом та подарував мерові м. Тернополя сувенір з Дарбі та привітальний лист від мера міста Дарбі.
В неділю в вечері ми відсвяткували прощальний вечір в філармонії м. Тернополя разом з Австрійцями та Поляками. В цей вечір ми вітали з днем народження Мирослава – керівника ансамблю Веселі Галичани. Від кожної групи ми дарували Мирославові художній номер.
Понеділок 27 Серпня.
В понеділок Говерла показувала свої таланти у футбольному матчі з Тернопільчанами. Гра закінчилась рахунком 8 : 8. Наші хлопці подарували футбольній команді Тернополя шкіряний футбольний мяч з автографами всіх учасників гри. Тернопільчани радо прийняли подарунок, бо з їхніх слів “мяч з натуральної шкіри є досить дорогий на Україні.”
Вечором в понеділок ми зустрілися з колективом Червона Калина в Березільському Залі. Це був урочистий вечір обміну художніми талантами, порадами що до танцювального мистецтва та обміну адресами.
Вівторок 28 Серпня.
Вівторок був прощальним днем. Іван Шумський подякував кухарям за смачні обіди та вручив їм подяку - збірку від нашої групи. В дорогу до Великобританії нас проводжали – директор фестивалю зі своєю родиною, група Веселі Галичани на чолі з Мирославом, а так само Тернопольські футболісти з подарунком – бутилкою горілки у вигляді козака і написом Тернопіль 2001. Цю бутилку ми зберігаємо як памятний трофей у клубному музеї. Ми зробили памятну фотографію на прощання. Керівник Веселих Галичан подарував нам на прощання Українського чоколаду та бутилку горілки.
Це був радісний і сумний день прощання. Ми залишили готель Рута о 11.00 ранку. Наша подоріж до дому пролягла знову ж таки через Стрий, Карпати, Мукачево, Ужгород. До Чопу ми прибули о 6.20, і о 7.35 ми залишили нашу таку далеку і таку рідну Україну.
Середа 29 Серпня.
Ми продовжували нашу подоріж до дому. На Венгерській границі ми були о 3.45 зранку. О 10.00 ми проїжджали через Австрію, по за містом Вієни. Тут наші водії зупинились на 6-ти годинний відпочинок, а ми відправились на 6-ти годинну прогулянку по Австрії у місті Лінз.
О 4.30 вечора ми повернулись до автобуса і продовжили нашу подоріж до дому. Наш автобус подорожував дорогами Мюнхену, де мали шанс побачити будинок в якому проживав Гітлер зі своєю родиною. Далі і далі котились колеса нашого автобуса через Нюренберг, Франкфурт…
Четвер 30 Серпня
О 12.15вечора ми погрузились на парохід в напрямку до Доверу.Ми прибули до Доверу о 1.00 дня. Тут ми попрощались з водіями нашого автобусу Dave and Slap. Інший водій забрав кермо автобуса і ми продовжили повернення до дому по М-25, тоді М-1, прибули до Дарбі о 4.30 вечора.
Факти статистики:
Загальна подоріж – 3,800 миль;
Подоріж по Україні – 800 миль;
Подоріж на Україну – 1,500 миль.
Йосип Купранець- керівник танцювального колективу Говерла.
Надя Сурма – переклад допису на Українську мову.